Синдром білки у колесі. Як Україні прийняти правильне законодавство в сфері криптовалют

Питання регулювання та оподаткування операцій з криптоактивами вже не перший рік активно обговорюється світовою спільнотою. Воно й не дивно, адже це величезний і динамічний ринок що не має меж, із капіталізацією $133 млрд. (за дані Coinmarketcap станом на 21.12.2018). Ринок криптовалют, у тому числі і в Україні, наразі перебуває в “сірій зоні”. А правова невизначеність в сфері криптовалют і блокчейну — серйозна загроза світовій фінансової стабільності.

 

Європейський досвід

 

Бажаючи отримати можливість стягувати додаткові податки і впливати на розвиток ринку, деякі держави визначили криптовалюти як платіжний засіб. Деякі з них визначають криптовалюти як фінансові інструменти чи цінні папери.

У Великобританії, наприклад, криптовалюти не потребують регулювання спеціальним законодавством. Однак, якщо криптовалюта стає похідним фінансовим інструментом в класичному розумінні тобто вона стає інструментом біржової торгівлі, ICO, кредитування, страхування, факторингу або інвестування, то суб’єкти, що здійснюють такого роду діяльність, повинні дотримуватися всіх правил і відповідних положень, що зазначені в європейських директивах MiFID II (правила регулювання фінансових ринків).

Подібний підхід на думку Асоціації, повинен застосовуватися і в Україні. Для його впровадження, перш за все, необхідно визначити статус криптоактива: це майно, цінний папір чи платіжний засіб. На сьогоднішній день жоден з існуючих об’єктів цивільного обігу не відповідає критеріям сутності криптовалют. Тому в Україні необхідно створити нові норми регулювання, які б відповідали вимогам галузі.

 

Підходи до крипторегулювання в Україні

 

Робота над концепцією регулювання криптовалют стартувала на початку 2018 року. Команда Асоціації “Блокчейн України” та фахівці, які співпрацюють з нею, розробили ряд принципів, співзвучних зі світовими тенденціями, які варто застосовувати в Україні.

  • Обмін і обіг криптовалют не повинен регулюватися чи ліцензуватися поки вони не будуть використовуватися як фінансовий інструмент.
  • Застосування ПДВ для криптовалют є неможливим, оскільки місце поставки даного активу не знаходиться на території України.
  • Водночас доцільним може бути лише податок на дельту доходу.
  • Оскільки майнинг криптовалюти нічим не відрізняється від розробки будь-якого програмного коду, то дана діяльність не може відноситися до категорії “іншого грошового посередництва”, відповідно вона не повинна регулюватися або ліцензуватися.
  • Токенізація бізнесу в рамках існуючого законодавства не може бути регульована або ліцензована.

З уже розроблених законопроектів найближчим до цих принципів є Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами” законопроект № 9083 від 14.09.2018 про оподаткування (ініціатори – група народних депутатів, яка підтримала колегу Олексія Мушака).

Даний законопроект можна вважати компромісним між інтересами держави і бізнес-спільноти. Він передбачає введення нового типу активу для цілей оподаткування віртуальний актив, який включає криптовалюту та токен-активи. Законопроектом пропонується тимчасове застосування ставки податку 5% з прибутку від операцій з віртуальними активами для юридичних осіб до 31.12.2024 (після зазначеної дати буде застосовуватися стандартна ставка податку на прибуток підприємств 18%). За задумом авторів законопроекту база оподаткування виникатиме тільки при виводі активів у фіатні гроші, а операції з випуску і торгівлі віртуальними активами не будуть оподатковуватись ПДВ.

Варто нагадати чому інші види активів не можуть визначати статус криптовалют. У випадку з нематеріальним активом, припущення що криптовалюта може вважатися програмним кодом досить дискусійне. В такому випадку є ПДВ (до 2023 року – пільговий період зі ставкою 0%). Більше того, у нематеріального активу зараз не може бути дельти доходу: оподатковуються 100% активу за ставкою 18% + 1,5%. Отже в 2023 році податок з усієї суми становитиме 38%. Є можливість трактувати, що оскільки немає визначеного місця поставки, то ПДВ може не застосовуватися. Незалежно від того чи буде криптовалюта визначена як програмний код чи ні, до 2023 році ПДВ не з’явиться. Але навіть в цьому випадку вирахування витрат з оподаткованого прибутку  не буде.

Якщо визначати криптовалюту як фінансовий інструмент, ПДВ не застосовується. Є дельта прибутку, що оподатковується за ставкою 18% + 1,5%. Але тоді всі учасники ринку будуть зарегульовані і податковим агентом буде вважатися лише ліцензований учасник, що у випадку з криптовалютою, на даний момент, реалізувати неможливо.

 

Перспективи прийняття законодавчих норм

 

На думку Асоціації, новий законопроект, що пропонує введення віртуального активу, є найбільш життєздатним, і його прийняття (з урахуванням доопрацювань на друге читання) могло б стати серйозним проривом в порівнянні зі сценарієм повної відсутності правил. Питання в тому скільки часу займе розгляд даного законопроекту. Відтак, є кілька сценаріїв правового регулювання, які можуть бути реалізовані 2019 року.

  1.  Законопроект може бути прийнятий після декількох читань.
  2. Жоден закон не буде прийнятий і ринок продовжить існувати, але поза Україною.

III. Буде створено документ про базове регулювання у вигляді Узагальнюючої податкової консультації.

Узагальнююча податкова консультація це документ, що виражає позицію органів виконавчої влади, в даному випадку Міністерства Фінансів,  має нормативно-правову силу і на який спирається Державна Фіскальна Служба при визначенні податкового статусу активів.

Ухвалення Узагальнюючої податкової консультації для регулювання операцій з криптовалютами має свої плюси і мінуси. З плюсів цей документ може закріпити відсутність ПДВ для активу, місце поставки якого не визначено, а також закріпити за самим користувачем статус податкового агента. Також такий документ дасть можливість декларативно зафіксувати  принципи регулювання криптоактивів, коли паралельно буде створюватись основна правова база.

Однак негативні наслідки прийняття даного документа критичні. З огляду на те, що трактування може визначити криптовалюту як нематеріальний актив, не буде вирахування витрат із оподатковуваного прибутку , збережеться ПДФО на 100% активу 18% + 1,5%, оскільки податок на дельту  неможливо буде ввести без змін у законодавчій базі. Такий варіант є неприйнятним, адже податок на різницю і відсутність ПДВ це не просто бажані пункти, а ті, без яких регулювання криптовалют в Україні втрачає сенс.

Таким чином, прийняття запропонованого законопроекту № 9083 і введення нового виду активу є необхідним заходом для створення  правової бази, яка дозволить ринку криптовалют в Україні розвиватися та залучати капітал. Без нових ефективних інструментів, чітких правил гри і прозорих умов оподаткування, ринок продовжить існувати поза межами України, в той час як міг би стимулювати розвиток економіки та інновацій в країні.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Підписка



Зв'яжіться з нами

hello@bau.ai

Ukraine
10 Verkhniy Val, Kiev